- кошеня
- -я́ти, с.Маля кішки. || перен., зневажл. Про малу на зріст, кволу, але задирливу людину.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
кошеня
Смотреть что такое "кошеня" в других словарях:
кошеня — іменник середнього роду, істота … Орфографічний словник української мови
кошеня — [кошеин’а/] н а/тие, ор. н а/м, м. (на) н а/т і, мн. н а/та … Орфоепічний словник української мови
кошеня — ні, ж. Пр. Кишеня … Словник лемківскої говірки
кошенятко — іменник середнього роду, істота … Орфографічний словник української мови
кошеняточко — іменник середнього роду, істота … Орфографічний словник української мови
КОШКА — жен. известное домашнее животное, Felis catus; вообще же, весь род этот: лев, бабр, барс и пр., а в частности самка животных этих, особ. кота домашнего. Дикой кошки нет у нас, кроме Кавказа; аральская, кирмышак, F. chaus; зюнгорская, F. manul.… … Толковый словарь Даля
дряпучий — а, е. 1) Який дряпається або любить дряпатися. Дряпуче кошеня. 2) перен. Який виявляє різкість, грубість у поведінці, любить суперечки; задирливий … Український тлумачний словник
кошенятко — а, с. Зменш. пестл. до кошеня … Український тлумачний словник
кошеняточко — а, с. Зменш. пестл. до кошеня … Український тлумачний словник
котеня — (маля кішки), котя, кошеня … Словник синонімів української мови
